ГЕС Øvre Vinstra
| ГЕС Øvre Vinstra | |
|---|---|
 | |
| 61°28′57″ пн. ш. 9°18′46″ сх. д. / 61.48251° пн. ш. 9.31276° сх. д. | |
| Країна |  Норвегія |
| Адмінодиниця | Нур-Фрунd |
| Стан | діюча |
| Річка | Вінстра |
| Каскад | каскад на Вінстрі |
| В експлуатації з | 1959[1] |
| Роки введення першого та останнього гідроагрегатів | 1959—1960 |
| Основні характеристики | |
| Установлена потужність | 140 МВт |
| Середнє річне виробництво | 599 млн кВт·год |
| Тип ГЕС | дериваційна |
| Розрахований напір | 330 м |
| Характеристики обладнання | |
| Тип турбін | Френсіс |
| Кількість та марка турбін | 2 |
| Витрата через турбіни | 48,8 м³/с |
| Кількість та марка гідрогенераторів | 2 по 75 МВА |
| Потужність гідроагрегатів | 2х70 МВт |
| Основні споруди | |
| ЛЕП | 315 |
| Власник | Oppland Energi |
| Оператор | Hafslund Kraftd[2] |
  ГЕС Øvre Vinstra | |
| Мапа | |
 | |
ГЕС Øvre Vinstra — гідроелектростанція у південній частині Норвегії, за 70 км на північний захід від Ліллегаммера. Знаходячись перед ГЕС Nedre Vinstra, становить верхній ступінь у каскаді на Вінстрі, правій притоці річки Гудбраннсдалслоген (через озеро Мйоса, Ворму та Гломму належить до басейну Осло-фіорду).
У своєму верхів'ї Вінстра протікає через ряд озер, використаних у межах гідроенергетичного проєкту як водосховища:
- витягнуте на 25 км в широтному напрямку озеро Bygdin з площею поверхні 39 км2 та завглибшки до 215 метрів. Для перетворення на сховище з корисним об'ємом 336 млн м3 (понад 60 % загального показника резервуарів схеми) у східній частині Bygdin, наближеній до витоку з нього Вінстри, проклали п'ять коротких каналів, які сполучають окремі котловини та дозволяють здреновувати водойму з коливанням поверхні в діапазоні 9 метрів;
- так само витягнуте у широтному напрямку велике озеро Vinsteren з площею поверхні 28 км2, рівень якого може коливатись в діапазоні 4 метрів, що забезпечує корисний об'єм у 102 млн м3;
- створене з чотирьох озер — Nordre Sandvatn, Søre Sandvatn, Kaldfjorden та Øyvatnet — водосховище Kaldfjorden з площею поверхні 19,4 км2 та корисним об'ємом 76 млн м3. Його окремі частини при цьому мають коливання поверхні 3,1 метра (Sandvatn) та 5,9 метра (Kaldfjorden і Øyvatnet) та з'єднуються в єдину водойму при підйомі до максимального рівня (1019 метрів НРМ). Можливо відзначити, що первісно пропонувалось підняти рівень у Kaldfjorden до такої ж позначки як у Vinsteren (1030 метрів НРМ), що дозволило б мати об'єм сховища у понад 300 млн м3.
Крім того, як водосховище використовується озеро Nedre Heimdalsvatn, котре природним шляхом дренується ліворуч через Hinogla у озеро Slangen, коротка протока від якого впадає ліворуч у Вінстру на ділянці озера Олстаппен. Nedre Heimdalsvatn має площу 7,4 км2 та коливання поверхні в діапазоні 2 метрів, що забезпечує корисний об'єм на рівні 15 млн м3. Звідси ресурс подається на південь до Kaldfjorden через дериваційний тунель довжиною приблизно 6 км.
Вінстра витікає з південно-східного кута Kaldfjorden та, прямуючи спершу на схід, а потім на північ і пройшовши через кілька невеликих озер, досягає згаданого вище Олстаппен. При створенні гідроенергетичної схеми організували деривацію через лівобережну частину сточища — з північно-східного кута Kaldfjorden виходить тунель завдовжки 2,7 км, за яким слідує канал 0,6 км до озера Øyangen (Veslevatnet), що природним шляхом дренується ліворуч у Вінстру через річечку Holsa. Це останнє зі сховищ станції має площу 4,5 км2 та коливання поверхні в діапазоні 2 метрів, що забезпечує корисний об'єм на рівні 8 млн м3.[3][4][5]
Від Øyangen далі на північний схід прямує головний дериваційний тунель завдовжки 7,5 км з перетином 32 м2. Він подає ресурс до балансувального резервуара Finnbølhaugen, звідки починається напірний водовід завдовжки 0,46 км. Машинний зал споруджений у підземному виконанні, а доступ до нього персоналу здійснюється через тунель довжиною майже 1 км.
Основне обладнання станції складають дві турбіни типу Френсіс потужністю по 70 МВт, яка при напорі у 330 метрів забезпечують виробництво 599 млн кВт-год електроенергії на рік. Існує план модернізації, за яким потужність ГЕС збільшать до 172 МВт (виробництво при цьому зросте лише на 10 млн кВт-год на рік).
Відпрацьована вода через відвідний тунель завдовжки 1,2 км потрапляє у згадане вище озеро Slangen, звідки переходить до Олстаппен — резервуару ГЕС Nedre Vinstra.
Для видачі продукції напруга підіймається до 315 кВ.[6][7]
- ↑ https://www.e-co.no/project/ovre-vinstra/
- ↑ https://www.nve.no/energi/energisystem/vannkraft/vannkraftdatabase/vannkraftverk/?id=523
- ↑ Oversikt over data for kraftverkene i Vinstravassdraget. Kraftverk Fall høyde (m)* Konsesjons år. Slukeevne (m 3 /s) Installasjon (MW) - PDF. docplayer.me. Архів оригіналу за 31 серпня 2018. Процитовано 30 серпня 2018.
- ↑ MILJØSTATISTIKK. 1976 NATURRESSURSER OG FORURENSNINGER ENVIRONMENTAL STATISTICS 1976 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 15 квітня 2018.
- ↑ Glomma og Lågen 62 Vinstravassdraget alt. VC (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 31 серпня 2018.
- ↑ Tonjer, Aksel. Akershus Energi AS - Øvre Vinstra. akershusenergi.no (норв.). Архів оригіналу за 31 серпня 2018. Процитовано 30 серпня 2018.
- ↑ AS, Idium. Øvre Vinstra - Oppland Energi. www.opplandenergi.no. Архів оригіналу за 31 серпня 2018. Процитовано 30 серпня 2018.